Словник української мови у 20 томах

віспований

ВІСПО́ВАНИЙ, а, е.

Укритий віспинами; віспуватий.

– Спробувати б ушкрябнути його писану пику, – озвався Січовик з віспованим обличчям (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. віспований — віспо́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. віспований — -а, -е. Те саме, що віспуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віспований — Дзюба, таранкуватий, див. рябий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. віспований — ВІСПО́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що віспува́тий. — Спробувати б ушкрябнути його писану пику, — озвався Січовик з віспованим обличчям (Ле, Україна, 1940, 49).  Словник української мови в 11 томах