віспований
ВІСПО́ВАНИЙ, а, е.
Укритий віспинами; віспуватий.
– Спробувати б ушкрябнути його писану пику, – озвався Січовик з віспованим обличчям (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)ВІСПО́ВАНИЙ, а, е.
Укритий віспинами; віспуватий.
– Спробувати б ушкрябнути його писану пику, – озвався Січовик з віспованим обличчям (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)