віспований
ВІСПО́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що віспува́тий.
— Спробувати б ушкрябнути його писану пику, — озвався Січовик з віспованим обличчям (Ле, Україна, 1940, 49).
Словник української мови (СУМ-11)ВІСПО́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що віспува́тий.
— Спробувати б ушкрябнути його писану пику, — озвався Січовик з віспованим обличчям (Ле, Україна, 1940, 49).
Словник української мови (СУМ-11)