віспяний
ВІСПЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́.
Прикм. до ві́спа.
У середині XIX ст. прищепний матеріал одержували з віспяного прища хворого (з наук. літ.);
Віспяний вірус міститься у крові хворого, в гною, що є у пухирцях на шкірі й слизових оболонках (з газ.);
* У порівн. Краплі крапали з її листя на пісок, вибиваючи в ньому схожі на віспяні висипи лунки (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)