вістівниця

ВІСТІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко.

Жін. до вістівни́к.

Мушу зізнатися: якби не акторство, я приїжджала б до героїв майбутніх передач як добра вістівниця (з газ.);

Посередником між героєм і запрошеним є вістівниця програми, яка має особисто в руки передати запрошення на програму (з Інтернету);

* Образно. Веселка грає, вістівниця миру, Гаптуючи ранкову тишу сіру (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. вістівниця — вістівни́ця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. вістівниця — ВІСТІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістівни́к. *Образно. Веселка грає, вістівниця миру, Гаптуючи ранкову тишу сіру (Рильський, Сад.., 1955, 112).  Словник української мови в 11 томах