вітальня
ВІТА́ЛЬНЯ, і, ж.
Спеціально умебльована кімната для приймання гостей.
За нею [їдальнею] блакитна вітальня, де ми сиділи зимою біля каміна (М. Коцюбинський);
Червоніючи за своє невігластво, я розпитував його, як годиться поводитися за столом, у вітальні, про що можна починати розмову, а де краще промовчати (Б. Антоненко-Давидович);
Ще довго в хазяйській вітальні читали, співали, розмовляли (О. Іваненко);
З вітальні долинав гамір – там було повно гостей (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)