вітальня
ВІТА́ЛЬНЯ, і, ж. Спеціально умебльована кімната для приймання гостей.
За нею [їдальнею] блакитна вітальня, де ми сиділи зимою біля каміна (Коцюб., II, 1955, 260);
Ще довго в хазяйській вітальні читали, співали, розмовляли (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 66).
Словник української мови (СУМ-11)