вітальний

ВІТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає вітання; привітальний.

Марківна сиділа біля столика, проглядала вітальні телеграми та листи (Руд., Вітер.., 1958, 231);

Шофер обернувся й зробив вітальний знак рукою (Донч., І, 1956, 165).

Значення в інших словниках

1. вітальний — віта́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вітальний — [в'італ'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. вітальний — -а, -е. 1》 Який виражає вітання; привітальний. 2》 біол. Життєвий, прижиттєвий; той, що стосується життєвих явищ; необхідний для життя. Вітальна статистика — певні числові дані про конкретний індивід, такі як зріст, вага тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вітальний — Життєздатний, життєвий, живільний, живлючий, оживливий, гойний  Словник чужослів Павло Штепа
5. вітальний — ВІТА́ЛЬНИЙ¹, а, е. Який виражає вітання; привітальний. Шофер обернувся й зробив вітальний знак рукою (О. Донченко); Марківна сиділа біля столика, проглядала вітальні телеграми та листи (М.  Словник української мови у 20 томах
6. вітальний — віта́льний (лат. vitalis) біол. життєвий, прижиттєвий; той, що стосується життєвих явищ.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. вітальний — ВІТА́ЛЬНИЙ (який виражає вітання, поздоровлення з якоюсь радісною подією або привіт), ПРИВІТА́ЛЬНИЙ, ПОЗДОРО́ВНИЙ, ГРАТУЛЯЦІ́ЙНИЙ діал., ВІНШУВА́ЛЬНИЙ перев. уроч. Вітальні телеграми; У кожному подарунку був привітальний лист (В. Кучер); — Слухай!...  Словник синонімів української мови