вітровінь

ВІТРОВІ́НЬ, і, ж., поет.

Вітровіння.

Снігами вітровінь поля відволочила, Прижовклено збіліла далина (М. Вінграновський);

Вітровінь щось прагнула сказати між ущелин (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вітровінь — див. вітер  Словник синонімів Вусика