вітродвигун
ВІТРОДВИГУ́Н, а́, ч.
Двигун, що діє за допомогою сили вітру.
Сонце зачервонило маківки церков, найвищі дерева, пропелери вітродвигунів на згірках (О. Гончар);
Вітродвигун, що складається з трьох пірамід на осі обертання, – не лише ефективний уловлювач вітрової енергії, а й максимальний її зберігач (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)