віхівець
ВІ́ХІВЕЦЬ, вця, ч.
Прибічник віхівства.
Віхівці закликали споглядати світ на основі самокритично-реалістичної оцінки сукупності фактів та подій, змінювати ситуацію засобами педагогіки та високоморальної філософії (з наук. літ.);
Віхівці шукають критерій прогресу в сфері духу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)