віхівець
ВІ́ХІВЕЦЬ, вця, ч.
Прибічник віхівства.
Віхівці закликали споглядати світ на основі самокритично-реалістичної оцінки сукупності фактів та подій, змінювати ситуацію засобами педагогіки та високоморальної філософії (з наук. літ.);
Віхівці шукають критерій прогресу в сфері духу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віхівець — -вця, ч. Прибічник віхівства. Великий тлумачний словник сучасної мови