віхівець

ВІ́ХІВЕЦЬ, вця, ч.

Прибічник віхівства.

Віхівці закликали споглядати світ на основі самокритично-реалістичної оцінки сукупності фактів та подій, змінювати ситуацію засобами педагогіки та високоморальної філософії (з наук. літ.);

Віхівці шукають критерій прогресу в сфері духу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віхівець — -вця, ч. Прибічник віхівства. Великий тлумачний словник сучасної мови