віхівський
ВІ́ХІВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до ві́хівець.
На початку ХХ ст. романтичний націоналізм і гуманістичний індивідуалізм були прилаштовані російською інтелектуальною думкою до основ життя у двох іпостасях: віхівській та революційній (з наук. літ.);
Вершиною російської політичної філософії був віхівський, синтетичний напрямок (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віхівський — ві́хівський прикметник Орфографічний словник української мови
- віхівський — -а, -е. Стос. до віхівства. Великий тлумачний словник сучасної мови