Словник української мови у 20 томах

віяльний

ВІ́ЯЛЬНИЙ, а, е.

1. Який використовують для віяння чого-небудь.

Віяльна лопата.

2. Те саме, що ві́яловий.

В Іспанії майстри музичних інструментів підкреслюють підвищені акустичні властивості віяльного розміщення пружин верхньої деки (з наук. літ.);

В основу дослідження покладено концепцію М. Д. Феллера, який розглядає функціонування тексту у віяльному спілкуванні, коли читач (слухач) у процесі читання (слухання) позбавлений можливості перепитати автора, а кількість читачів є невизначено великою (з наук. літ.);

Віяльне зондування поверхні засипу шихти;

Віяльний душ;

Віяльний замок.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. віяльний — ві́яльний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. віяльний — -а, -е. Якого використовують для віяння чого-небудь. Віяльна лопата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віяльний — ВІ́ЯЛЬНИЙ, а, е. Який використовують для віяння чого-небудь. Віяльна лопата.  Словник української мови в 11 томах
  4. віяльний — Віяльний, -а, -е Вѣяльный. віяльна лопата. Лопата, которою вѣютъ зерно.  Словник української мови Грінченка