в'язочка

В'Я́ЗОЧКА, и, ж.

Зменш. до в'я́зка 1.

От вам казочка, а мені бубликів в'язочка (з казки);

Дід Яків приніс пучок засвічених свічок та в'язочку квітчастих хусток (І. Нечуй-Левицький);

На столі та на лаві купчаться високі паски, білі калачі, дві миски спеченого сиру, в'язочка ковбас, крашанки (М. Сиротюк).

Значення в інших словниках

1. в'язочка — в'я́зочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. в'язочка — -и, ж. Зменш. до в'язка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. в'язочка — див. жмут  Словник синонімів Вусика
4. в'язочка — В'язочка, -ки ж. ум. отъ в'язка.  Словник української мови Грінченка