в'язучий

В'ЯЗУ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що в'язки́й 1.

Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в'язуча багнюка (О. Гончар);

Між бур'янів по кручі він до води зеленої підповз, – під ним уже не ґрунт, а дно в'язуче (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. в'язучий — в'язу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. в'язучий — -а, -е. Те саме, що в'язкий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. в'язучий — див. в'язкий  Словник синонімів Вусика