Орфографічний словник української мови

в'язучий

в'язу́чий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. в'язучий — -а, -е. Те саме, що в'язкий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'язучий — В'ЯЗУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що в'язки́й 1. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в'язуча багнюка (О. Гончар); Між бур'янів по кручі він до води зеленої підповз, – під ним уже не ґрунт, а дно в'язуче (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  3. в'язучий — див. в'язкий  Словник синонімів Вусика