в'язучий

В'ЯЗУ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що в'язки́й 1.

Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в'язуча багнюка (О. Гончар);

Між бур'янів по кручі він до води зеленої підповз, – під ним уже не ґрунт, а дно в'язуче (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язучий — в'язу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. в'язучий — -а, -е. Те саме, що в'язкий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'язучий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика