в'язучий
В'ЯЗУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що в'язки́й 1.
Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в'язуча багнюка (О. Гончар);
Між бур'янів по кручі він до води зеленої підповз, – під ним уже не ґрунт, а дно в'язуче (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me