в'язучий
див. в'язкий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'язучий — в'язу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- в'язучий — -а, -е. Те саме, що в'язкий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'язучий — В'ЯЗУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що в'язки́й 1. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в'язуча багнюка (О. Гончар); Між бур'янів по кручі він до води зеленої підповз, – під ним уже не ґрунт, а дно в'язуче (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах