1. Великий тлумачний словник сучасної мови

в'язучий

в'язу́чий

-а, -е.

Те саме, що в'язкий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язучий — в'язу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. в'язучий — В'ЯЗУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що в'язки́й 1. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в'язуча багнюка (О. Гончар); Між бур'янів по кручі він до води зеленої підповз, – під ним уже не ґрунт, а дно в'язуче (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  3. в'язучий — див. в'язкий Словник синонімів Вусика