в'язь
В'ЯЗЬ¹, і, ж.
1. Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент.
Над дверима слов'янською в'яззю напис: “Українська книгарня” (А. Головко);
Дрібною арабською в'яззю, але ще не задавненим чорнилом було там написано: “Аллагу акбар” (Іван Ле);
* Образно. Придумав назву [комедії] “Молода кров”, перебирав прізвища дійових осіб, персонажів, сюжетну в'язь (О. Довженко).
2. У будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням.
Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (М. Стельмах).
3. бот. Те саме, що за́в'язь.
Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (І. Нечуй-Левицький);
Старий підходить до озера, на якому ворушаться надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької, дрібної, мов просо, ряски (М. Стельмах).
4. мех. Матеріальні обмеження, що накладаються на стан або рух механічної системи.
Механічні в'язі, що не міняються з часом, називаються стаціонарними (з навч. літ.).
В'ЯЗЬ², я, ч.
Прісноводна риба родини коропових.
Кльов цього разу був гірший, .. але він таки впіймав в'язя, двох підлящів (Ю. Мушкетик);
В листопаді можна ще половити в'язя. Наприкінці осені ця обережна риба стає ненажерливою (з газ.).
Значення в інших словниках
- в'язь — в'язь 1 іменник жіночого роду вид письма; зав'язь тощо в'язь 2 іменник чоловічого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
- в'язь — I -і, ж. 1》 У будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. 2》 бот. Те саме, що зав'язь. 3》 Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. II -я, ч. Прісноводна риба родини коропових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'язь — • в'язь 1) Старовинне декоративне письмо, в якому букви й слова зливаються в суцільний орнамент. Використовувалося для оздоблення рукописів, стародруків (найчастіше в заголовках та на початку текстів), в ужитковому мистецтві — різьблення на камені... Українська літературна енциклопедія
- в'язь — Прісноводна риба, водиться в ріках Європи та Сибіру; довж. 35-50 см (часом бл. 80 см); різновид — орфа (золотий в.) — розводять як декоративну. Універсальний словник-енциклопедія
- в'язь — ЗА́В'ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В'ЯЗОК, В'ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОК діал., СУ́В'ЯЗЬ рідко. Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп'янки і молодий зав'язок насіння (Н. Словник синонімів української мови
- в'язь — 1. Металевий стрижень або дерев'яний брус у кам'яних стінах, який посилює конструкцію (синонім — пов'язь). Крім вмурованих існує: ~ повітряна — влаштована між п'ятами арок або під склепінням, щоб погасити розпір. Архітектура і монументальне мистецтво
- в'язь — В'язь, -зі ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя. Грин. III. 528. Словник української мови Грінченка