гавань
ГА́ВАНЬ, і, ж.
Природно або штучно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден.
З ріки долітали хриплі гудки пароплавів і перестукування .. моторів з гавані (Л. Смілянський);
Корабель рушив з гавані. Берег швидко віддалявся (О. Бердник);
В гавані були причали для суден – міських і приватних, судноремонтні майстерні, складські будівлі (з наук. літ.);
* У порівн. Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому, Як у гавань тиху по плавбі!.. (М. Рильський);
// Місто з природно або штучно захищеною стоянкою для суден.
Одеса – чорноморська гавань.
Словник української мови (СУМ-20)