гавканина

ГАВКАНИ́НА, и, ж., розм.

Підсил. до га́вкання.

Пішов [Сергій] в напрямку до Гутки на гавканину псів (А. Хорунжий);

Той спів на гавканину схож. Та Відень вже тепер не слуха Тих опсявірених вельмож (Д. Павличко);

Коли прочани опівночі зайшли на подвір'я маєтку, гавканина собак ураз розбудила господарів (із журн.);

Нерви починають уже не витримувати щоденної гавканини, брехень, бруду, яким із усіх боків силкуються мене обляпати (з газ.);

Політична гавканина.