гагара

ГАГА́РА, и, ж.

Великий північний водоплавний птах родини гагарових із густим оперенням.

Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (О. Стороженко);

Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Олесь Досвітній);

Гагари – компактна група п'яти близькоспоріднених видів, які харчуються рибою і гніздяться на прісних озерах (переважно в тундрі й лісотундрі) (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гагара — гага́ра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гагара — -и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гагара — (-и) ж.; крим. Самотня заможна жінка. СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214.  Словник жарґонної лексики української мови
4. гагара — Гага́ра, ри, -рі (птиця)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гагара — ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289).  Словник української мови в 11 томах
6. гагара — Гагара, -ри ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.  Словник української мови Грінченка