гагара

ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро.

Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (Стор., І, 1957, 213);

Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари (Досв., Вибр., 1959, 289).

Значення в інших словниках

1. гагара — гага́ра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гагара — -и, ж. Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гагара — ГАГА́РА, и, ж. Великий північний водоплавний птах родини гагарових із густим оперенням. Раз по весні налетіло до нас на Тернівку гагар (О.  Словник української мови у 20 томах
4. гагара — (-и) ж.; крим. Самотня заможна жінка. СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 214.  Словник жарґонної лексики української мови
5. гагара — Гага́ра, ри, -рі (птиця)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гагара — Гагара, -ри ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.  Словник української мови Грінченка