гадик

ГА́ДИК, а, ч., розм., рідко.

1. Зменш. до гад 1.

Повзучих гадиків можна було знайти скрізь: і на луках, і на дорозі, і біля берега в очереті (із журн.).

2. перен., розм. Те саме, що гаденя́ 2.

– А, гадики, – проспівав ніжно він [начальник], веселими очима оглядаючи в'язнів (А. Дімаров).