газетчик

ГАЗЕ́ТЧИК, а, ч., розм., рідко.

Те саме, що газетя́р.

Погане це життя такого газетчика та ще й у такому .. органі, як “Волинь” наша (М. Коцюбинський);

Газетчики-хлопчаки поринали в юрбу, вигукуючи назви газет (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. газетчик — ГАЗЕ́ТЧИК, а, чол., розм. Те саме, що газетяр. Погане це життя такого газетчика та ще й у такому.. органі, як «Волинь» паша (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 172); Газетчики-хлопчаки поринали в юрбу, вигукуючи назви газет (Олесь Донченко, III, 1956, 202).  Словник української мови в 11 томах