газетяр
ГАЗЕТЯ́Р, а́, ч.
1. Газетний співробітник, журналіст.
Тяжка слабість змусила мене перемінити службу, і я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М. Коцюбинський);
Газетярів – людей неспокійної долі – повинно цікавити все (з газ.);
Газетярі завжди були майстрами створювати привабливі й змістовні заголовки (з газ.).
2. Той, хто продає газети на вулиці, у транспорті і т. ін.
Іноді мимохідці купували газету, іноді заклопотано проходили, іноді зупинялись і дивились на старого газетяра (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)