газетяр
ГАЗЕТЯ́Р, а́, ч.
1. Видавець газети або її співробітник.
Тяжка слабість змусила мене перемінити службу і я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (Коцюб., III, 1956, 281);
Ліберальні газетярі в корені перекручують значення Державної думи в ході російської революції.. (Ленін, 9, 1949, 167);
Газетярів — людей неспокійної долі — повинно цікавити все (Рад. Укр., 4.IV 1961, 1).
2. Той, хто продає газети на вулиці.
В’юнкі газетярі.. снували в натовпі, розпродаючи газети (Рибак, Помилка.., 1940, 337).
Словник української мови (СУМ-11)