Значення в інших словниках
-
газетяр —
газетя́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
газетяр —
Журналіст, ок. новинар, р. газетник; З. П. репортер, кореспондент, літпрацівник, редактор.
Словник синонімів Караванського
-
газетяр —
[газеит’ар] -т'ара, ор. -т'арем, м. (на) -т'арев'і /-т'ару, кл. -т'ареи, мн. -т'ар'і, -т'ар'іў, д. -т'арам
Орфоепічний словник української мови
-
газетяр —
-а, ч. 1》 Видавець газети або її співробітник. 2》 Той, хто продає газети на вулиці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
газетяр —
ГАЗЕТЯ́Р, а́, ч. 1. Газетний співробітник, журналіст. Тяжка слабість змусила мене перемінити службу, і я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М.
Словник української мови у 20 томах
-
газетяр —
ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М.
Словник синонімів української мови
-
газетяр —
Газетя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м, -тя́ре! -тярі́, -pі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
газетяр —
ГАЗЕТЯ́Р, а́, ч. 1. Видавець газети або її співробітник. Тяжка слабість змусила мене перемінити службу і я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах