Значення в інших словниках
-
газолін —
газолі́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
газолін —
-у, ч. Горюча рідина, що є продуктом перегонки нафти; газовий бензин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
газолін —
ГАЗОЛІ́Н, у, ч. Суміш легких рідких вуглеводнів, отримувана при перегонці нафти або при розділенні промислових газів. Йому [Врангелю] навіть для тих танків, що є, не вистачає газоліну, і аероплани його теж стоять без пального (О.
Словник української мови у 20 томах
-
газолін —
(-у) ч.; крим. Самогон. БСРЖ, 120; СЖЗ, 29; ЯБМ, 1, 216.
Словник жарґонної лексики української мови
-
газолін —
газолі́н (франц. gazoline, від gaz – газ і лат. oleum – масло) суміш легких рідких вуглеводнів, застосовувана як паливо для карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння, як розчинник тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
газолін —
Газолі́н, -ну, -нові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
газолін —
ГАЗОЛІ́Н, у, ч. Горюча рідина, що є продуктом перегонки нафти; газовий бензин. Бензин бував легкий, який називають ще газоліном, з інтервалом температури кипіння 40-70° С (Нафта..
Словник української мови в 11 томах