газолін —
ГАЗОЛІ́Н, у, ч. Суміш легких рідких вуглеводнів, отримувана при перегонці нафти або при розділенні промислових газів. Йому [Врангелю] навіть для тих танків, що є, не вистачає газоліну, і аероплани його теж стоять без пального (О.
Словник української мови у 20 томах
газолін —
газолі́н (франц. gazoline, від gaz – газ і лат. oleum – масло) суміш легких рідких вуглеводнів, застосовувана як паливо для карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння, як розчинник тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
газолін —
Газолі́н, -ну, -нові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
газолін —
ГАЗОЛІ́Н, у, ч. Горюча рідина, що є продуктом перегонки нафти; газовий бензин. Бензин бував легкий, який називають ще газоліном, з інтервалом температури кипіння 40-70° С (Нафта..
Словник української мови в 11 томах