газолін
ГАЗОЛІ́Н, у, ч.
Суміш легких рідких вуглеводнів, отримувана при перегонці нафти або при розділенні промислових газів.
Йому [Врангелю] навіть для тих танків, що є, не вистачає газоліну, і аероплани його теж стоять без пального (О. Гончар);
Газолін – легкозаймиста і вибухонебезпечна рідина, що застосовується як паливо для карбюраторних двигунів внутрішнього згорання (газовий бензин) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)