газирі
ГАЗИРІ́, і́в, мн. (одн. гази́р, я́, ч.).
Нашиті на верхній частині черкески гнізда для патронів.
Лише на грудях біля газирів темної черкески скромно поблискує платиновий хрест (О. Гончар);
Аж ось і базар. І чеченці з борошном. Ні, ні, не такі, яких я малював. Нема в них ні кольорових черкесок, ні газирів срібних (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)