газометр
ГАЗО́МЕ́ТР, а, ч.
Лабораторний прилад для збирання і зберігання різних газів (див. газ¹ 1), а також для вимірювання їх об'єму.
Щоб зберегти кисень для дослідів, його збирають у газометр витісненням із нього води (з навч. літ.);
Залежно від властивостей газу використовують металеві або скляні газометри (з навч. літ.);
Вісь складається з ртутного газометра, який дає можливість герметично закривати повітряні трубки і водночас дозволяє інструменту вільно обертатися в горизонтальній площині (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)