Словник української мови у 20 томах

газоочисник

ГАЗООЧИ́СНИК, а, ч.

Установка для очищення газів (див. газ¹ 1).

Підвищення якості очищення димових і технологічних газів від пилу може відбуватися шляхом заміни циклонів газоочисниками із замкнутими контурами (з наук. літ.);

Завдяки потужним газоочисникам пил і продукти згоряння при виробництві сталі не потрапляють в атмосферу (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. газоочисник — газоочи́сник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови