гайдамакування
ГАЙДАМАКУВА́ННЯ, я, с., іст.
Дія за знач. гайдамакува́ти.
Тимон, плутаючися, розповів про все: й про дідові думи, й про своє гайдамакування в 1905 році (Д. Бузько);
Вони розійшлися по селах, поженилися й почали господарювати. Якби не те, що декого з них пізнали пограбовані купці, то гайдамакування проминуло б для них безкарно (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)