гайок
ГАЙО́К, йка́, ч.
Зменш. до гай¹.
Був на горі гайок маленький; Туди частенько я ходив (Л. Глібов);
Понад берегом принадливо зеленів гайок (Н. Забіла);
Лиловіли на обріях в мареві спеки гайки й лісочки, манячи лагідною прохолодою прийти туди й покласти голову на шовкову траву, віддихнути змученими грудьми (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)