гайот
ГАЙО́Т, а, ч., геол.
Згаслий підводний вулкан зі змитою хвилями вершиною.
Гайоти поширені переважно у Тихому океані, окремі гайоти є також в Атлантичному та Індійському океанах (з наук.-попул. літ.);
Гайоти утворені стародавніми затопленими вулканічними островами, вершини яких були зрізані прибоєм біля поверхні океану (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)