гайочок

ГАЙО́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до гайо́к.

Благодать! Гайочок тихий серед поля (Т. Шевченко);

У гайочку груш товстих Хата Штенглева стояла – Хлопська хата, не шинок! (І. Франко);

Будинок твій білий в гайочку У кетягах рясних бузку ... (Л. Старицька-Черняхівська).

Значення в інших словниках

1. гайочок — гайо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гайочок — -чка, ч. Пестл. до гайок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гайочок — див. ліс  Словник синонімів Вусика
4. гайочок — Гайо́чок, -йо́чка, в гайо́чку; гайо́чки, -ків, по -ках  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гайочок — ГАЙОЧО́К, чка, ч. Пестл. до гайо́к. Степ і степ один без краю.. Ні гайочку, ні лісочку. Всюди — спалена земля… (Пісні та романси.., II, 1956, 218); Ой, грибочки у гайочку В капелюшиках стоять (Позн., Ми зростаєм..  Словник української мови в 11 томах
6. гайочок — Гайочок, -чка м. ум. отъ гай.  Словник української мови Грінченка