гайочок

ГАЙО́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до гайо́к.

Благодать! Гайочок тихий серед поля (Т. Шевченко);

У гайочку груш товстих Хата Штенглева стояла – Хлопська хата, не шинок! (І. Франко);

Будинок твій білий в гайочку У кетягах рясних бузку ... (Л. Старицька-Черняхівська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайочок — гайо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гайочок — -чка, ч. Пестл. до гайок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайочок — див. ліс Словник синонімів Вусика
  4. гайочок — Гайо́чок, -йо́чка, в гайо́чку; гайо́чки, -ків, по -ках Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гайочок — ГАЙОЧО́К, чка, ч. Пестл. до гайо́к. Степ і степ один без краю.. Ні гайочку, ні лісочку. Всюди — спалена земля… (Пісні та романси.., II, 1956, 218); Ой, грибочки у гайочку В капелюшиках стоять (Позн., Ми зростаєм.. Словник української мови в 11 томах
  6. гайочок — Гайочок, -чка м. ум. отъ гай. Словник української мови Грінченка