гайот
ГАЙО́Т, а, ч., геол.
Згаслий підводний вулкан зі змитою хвилями вершиною.
Гайоти поширені переважно у Тихому океані, окремі гайоти є також в Атлантичному та Індійському океанах (з наук.-попул. літ.);
Гайоти утворені стародавніми затопленими вулканічними островами, вершини яких були зрізані прибоєм біля поверхні океану (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайот — -а, ч. Плосковершинна підводна вулканічна гора. Великий тлумачний словник сучасної мови