гайот

ГАЙО́Т, а, ч., геол.

Згаслий підводний вулкан зі змитою хвилями вершиною.

Гайоти поширені переважно у Тихому океані, окремі гайоти є також в Атлантичному та Індійському океанах (з наук.-попул. літ.);

Гайоти утворені стародавніми затопленими вулканічними островами, вершини яких були зрізані прибоєм біля поверхні океану (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайот — -а, ч. Плосковершинна підводна вулканічна гора. Великий тлумачний словник сучасної мови