гайсати
ГАЙСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко.
Те саме, що гаса́ти.
У лісі загадка гуляла; Коваль пройдисвітку спіймав І, щоб у лісі не гайсала, Хвоста їй відрубав (Л. Глібов);
Мене ж ти від землі родила, земні твої я груди ссав, по горах, по полях гайсав (П. Тичина);
Малі й веселі, вони [перелесники] гайсали по землі, .. вишуковували яри й темні ями, чагарі й кропив'яні нетрі (Валерій Шевчук);
* Образно. В степу донецькім сірий день вгасав, А бій кипів і грім гармат гайсав (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)