галайстра
ГАЛА́ЙСТРА, и, ж., діал.
Юрба.
Він волів цілу годину видержати на місці свою нетерпеливу “галайстру” [дітей], ніж вирушати в поле без них (І. Франко);
Йон зробив дебош y церкві – зібрав свою галайстру, зайшли до церкви в шапках з цигарками в зубах... Люди мало його не розірвали (У. Самчук);
– Хіба ж маленький хутірець може нагодувати отаку галайстру, – Губа сумовито поглядає на кілька клумаків з картоплею (Є. Доломан).
Словник української мови (СУМ-20)