Словник української мови у 20 томах

галакання

ГАЛА́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. гала́кати.

За батькових часів там уже містилась сторожа нічна, що давала знак своєї чуйності голосним галаканням або свистом на пищалках (Г. Хоткевич);

// Гомін голосів.

З бічної вулиці почулося галакання (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)