галакання

ГАЛА́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. гала́кати.

За батькових часів там уже містилась сторожа нічна, що давала знак своєї чуйності голосним галаканням або свистом на пищалках (Г. Хоткевич);

// Гомін голосів.

З бічної вулиці почулося галакання (М. Стельмах).