галакати
ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Те саме, що гала́йкати.
Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (М. Стельмах);
Дяк рішуче встав і пішов .. поміж грубих п'яних ротів, які щось галакали, викрикували, вимовляли, реготали (Валерій Шевчук);
// Теревенити, базікати.
По-нашому говорять [татари] вже, як би й ми, хоч між собою усе галакають по-своєму (А. Чайковський);
[Дід:] Язиком галакать всі навчились (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галакати — Гала́кати: — безладно кричати [6] Словник з творів Івана Франка
- галакати — гала́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- галакати — -аю, -аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. || Розмовляти, базікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галакати — гала́кати → галайкати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- галакати — див. говорити; кричати Словник синонімів Вусика
- галакати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
- галакати — ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (Стельмах, Хліб.., 1959, 70); // Розмовляти, базікати. [Дід:] Язиком галакать всі навчились (Довж., III, 1960, 381). Словник української мови в 11 томах
- галакати — Галакати, -каю, -єш гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109. Словник української мови Грінченка