галантно
ГАЛА́НТНО.
Присл. до гала́нтний.
Поміняймось серцями, .. кохання стане віковічним.., – крикнув несамовито, але дуже галантно й ефектно Павлусь (І. Нечуй-Левицький);
Оркестр заграв вальс. – Дозвольте... – галантно вклонився Ніні Косенко (В. Собко);
Малий зачинив машину, на крок випередив Людмилу, галантно прочинив перед нею двері (А. Кокотюха).
Словник української мови (СУМ-20)