галантність
ГАЛА́НТНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. гала́нтний.
Чоловічок підвівся з місця й уклонився з перебільшеною галантністю (О. Тесленко);
Це був не танець, а немов урок обопільної галантності (О. Полторацький);
Сава – втілення шляхетності та лицарської галантності (С. Процюк).
Словник української мови (СУМ-20)