галасливість

ГАЛАСЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. галасли́вий.

Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (О. Донченко);

Гнітив його Чуприна чи Кравчина своєю галасливістю, сміхом і неймовірно швидкою й голосною балачкою (О. Довженко);

Наманганське життя відрізнялося від попередніх років багато чим та ще й надмірною галасливістю газет про майбутній процес голодностепців (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. галасливість — галасли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. галасливість — -вості, ж. Властивість за знач. галасливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галасливість — Галасли́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. галасливість — ГАЛАСЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. галасли́вий. Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (Донч.  Словник української мови в 11 томах
5. галасливість — Галасливість, -вости ж. Крикливость. Желех.  Словник української мови Грінченка