Словник української мови в 11 томах

галасливість

ГАЛАСЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. галасли́вий.

Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (Донч., II, 1956, 215);

Наманганське життя відрізнялося від попередніх років багато чим та ще й надмірною галасливістю газет про майбутній процес голодностенців (Ле, Міжгір’я, 1953, 300).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. галасливість — галасли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. галасливість — -вості, ж. Властивість за знач. галасливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галасливість — ГАЛАСЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. галасли́вий. Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. галасливість — Галасли́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. галасливість — Галасливість, -вости ж. Крикливость. Желех.  Словник української мови Грінченка